Протягом двох фестивальних днів увазі гостей були запропоновані видовищні лицарські турніри в дуельних номінаціях «1 на 1», масових боях «3 на 3» і «5 на 5», відбіркові бої в номінаціях «Щит-Меч” та «Лава на лаву”, професійні бої. Під час фестивалю працював безкоштовний лучний тир, всі бажаючі мали можливість спробувати сили в боях і спарингах в тренувальному спорядженні, або ж приміряти справжні середньовічні лицарські обладунки, вага яких становить до 25 кілограмів.
Під час усього фестивалю кухарі садиби пропонували гостям страви традиційної української кухні і, звісно ж, офіційний напій фестивалю – «Меди питні Сокиринські», що має чудовий смак та багату історію, а також медове пиво.
]]>
В селі Сокиринці Срібнянського району відроджується Всеукраїнський фестиваль кобзарського мистецтва. Цього року Вересаєве свято-2013 відбудеться 8 червня та буде присвячене 210-ій річниці з дня народження видатного кобзаря Остапа Вересая. Крім широкої музичної програми, у рамках фестивалю передбачено відкриття відреставрованого пам’ятного знаку «Кобзарям України» на трасі біля повороту до села Сокиринці, а також театралізовані видовищні заходи і роботу виставкових експозицій.
Урочисте відкриття Всеукраїнського фестивалю кобзарського мистецтва відбудеться об 11 годині.
На «Ресторан «Бджолярій» у Сокиринцях може вказати кожен. Адже це – одна з окрас села. Сучасний і стильний. Однак «Ресторан», як називають його селяни, насправді є закладом унікальним: це — дегустаційна зала, де можна спробувати медові вина місцевого виробника Миколи Вовнянко.
Смачний та запашний диво-напій під торговою маркою «Бджолярій» на втіху справжнім гурманам ось уже понад десятиліття готує Микола Вовнянко з села Сокиринці, що у Срібнянському районі Чернігівської області. Має чоловік величезну пасіку – 300 бджолиних сімей, працює на ній разом з дружиною та дітьми.
Нещодавно у місті Луцьку закінчився міжрегіональний конкурс «Питні меди України — 2010». Загалом у конкурсі прийняли участь талановиті пасічники з 13 областей України.
На Театральному майдані у Луцьку Вифлеємським вогнем запалили гігантську воскову свічу – і зі сцени зазвучали автентичні колядки у виконанні найкращих фольклорних колективів. А потім стоголосо ринула в небо спільна коляда… Тим часом на площі вирував ярмарок. Хтось вибирав глиняні фігурки, хтось – картинки на склі, когось зачарували вироби із бісеру, шкіри. Але чи не найбільше юрмилися гості біля пасічників. Бо ті привезли на фестиваль не тільки меди, а й власного виробництва медовухи!
